| | |
| обліко́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обліко́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обліко́вуймо |
| 2 особа | обліко́вуй | обліко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обліко́вуватиму | обліко́вуватимемо, обліко́вуватимем |
| 2 особа | обліко́вуватимеш | обліко́вуватимете |
| 3 особа | обліко́вуватиме | обліко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обліко́вую | обліко́вуємо, обліко́вуєм |
| 2 особа | обліко́вуєш | обліко́вуєте |
| 3 особа | обліко́вує | обліко́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обліко́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обліко́вував | обліко́вували |
| жін. р. | обліко́вувала |
| сер. р. | обліко́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обліко́вуваний |
| Безособова форма |
| обліко́вувано |
| Дієприслівник |
| обліко́вувавши |
