| | |
| обме́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обме́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обме́люймо |
| 2 особа | обме́люй | обме́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обме́люватиму | обме́люватимемо, обме́люватимем |
| 2 особа | обме́люватимеш | обме́люватимете |
| 3 особа | обме́люватиме | обме́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обме́люю | обме́люємо, обме́люєм |
| 2 особа | обме́люєш | обме́люєте |
| 3 особа | обме́лює | обме́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обме́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обме́лював | обме́лювали |
| жін. р. | обме́лювала |
| сер. р. | обме́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обме́лювавши |
