| обмести́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обмести́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обметі́мо, обметі́м | |
| 2 особа | обмети́ | обметі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обмету́ | обметемо́, обмете́м |
| 2 особа | обмете́ш | обметете́ |
| 3 особа | обмете́ | обмету́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обмі́в | обмели́ |
| жін.р. | обмела́ | |
| сер.р. | обмело́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обме́тений | ||
| Безособова форма | ||
| обме́тено | ||
| Дієприслівник | ||
| обмі́вши | ||