| | |
| обме́тувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обме́тувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обме́туймо |
| 2 особа | обме́туй | обме́туйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обме́туватиму | обме́туватимемо, обме́туватимем |
| 2 особа | обме́туватимеш | обме́туватимете |
| 3 особа | обме́туватиме | обме́туватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обме́тую | обме́туємо, обме́туєм |
| 2 особа | обме́туєш | обме́туєте |
| 3 особа | обме́тує | обме́тують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обме́туючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обме́тував | обме́тували |
| жін. р. | обме́тувала |
| сер. р. | обме́тувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обме́туваний |
| Безособова форма |
| обме́тувано |
| Дієприслівник |
| обме́тувавши |
