| | |
| обмовля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обмовля́тися, обмовля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмовля́ймося, обмовля́ймось |
| 2 особа | обмовля́йся, обмовля́йсь | обмовля́йтеся, обмовля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмовля́тимуся, обмовля́тимусь | обмовля́тимемося, обмовля́тимемось, обмовля́тимемся |
| 2 особа | обмовля́тимешся | обмовля́тиметеся, обмовля́тиметесь |
| 3 особа | обмовля́тиметься | обмовля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмовля́юся, обмовля́юсь | обмовля́ємося, обмовля́ємось, обмовля́ємся |
| 2 особа | обмовля́єшся | обмовля́єтеся, обмовля́єтесь |
| 3 особа | обмовля́ється | обмовля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обмовля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обмовля́вся, обмовля́всь | обмовля́лися, обмовля́лись |
| жін. р. | обмовля́лася, обмовля́лась |
| сер. р. | обмовля́лося, обмовля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обмовля́вшись |
