| | |
| обмозо́литися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обмозо́литися, обмозо́литись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмозо́льмося, обмозо́льмось |
| 2 особа | обмозо́лься | обмозо́льтеся, обмозо́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмозо́люся, обмозо́люсь | обмозо́лимося, обмозо́лимось, обмозо́лимся |
| 2 особа | обмозо́лишся | обмозо́литеся, обмозо́литесь |
| 3 особа | обмозо́литься | обмозо́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обмозо́лився, обмозо́ливсь | обмозо́лилися, обмозо́лились |
| жін.р. | обмозо́лилася, обмозо́лилась |
| сер.р. | обмозо́лилося, обмозо́лилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обмозо́лившись |
