| | |
| обмо́кувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обмо́кувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмо́куймо |
| 2 особа | обмо́куй | обмо́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмо́куватиму | обмо́куватимемо, обмо́куватимем |
| 2 особа | обмо́куватимеш | обмо́куватимете |
| 3 особа | обмо́куватиме | обмо́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмо́кую | обмо́куємо, обмо́куєм |
| 2 особа | обмо́куєш | обмо́куєте |
| 3 особа | обмо́кує | обмо́кують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обмо́куючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обмо́кував | обмо́кували |
| жін. р. | обмо́кувала |
| сер. р. | обмо́кувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обмо́куваний |
| Безособова форма |
| обмо́кувано |
| Дієприслівник |
| обмо́кувавши |
