| обм’я́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обм’я́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обм’я́кнімо, обм’я́кнім | |
| 2 особа | обм’я́кни | обм’я́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обм’я́кну | обм’я́кнемо, обм’я́кнем |
| 2 особа | обм’я́кнеш | обм’я́кнете |
| 3 особа | обм’я́кне | обм’я́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обм’я́к, обм’я́кнув | обм’я́кли, обм’я́кнули |
| жін.р. | обм’я́кла, обм’я́кнула | |
| сер.р. | обм’я́кло, обм’я́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| обм’я́клий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обм’я́кши, обм’я́кнувши | ||