| | |
| обмізко́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обмізко́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмізко́вуймо |
| 2 особа | обмізко́вуй | обмізко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмізко́вуватиму | обмізко́вуватимемо, обмізко́вуватимем |
| 2 особа | обмізко́вуватимеш | обмізко́вуватимете |
| 3 особа | обмізко́вуватиме | обмізко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмізко́вую | обмізко́вуємо, обмізко́вуєм |
| 2 особа | обмізко́вуєш | обмізко́вуєте |
| 3 особа | обмізко́вує | обмізко́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обмізко́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обмізко́вував | обмізко́вували |
| жін. р. | обмізко́вувала |
| сер. р. | обмізко́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обмізко́вуваний |
| Безособова форма |
| обмізко́вувано |
| Дієприслівник |
| обмізко́вувавши |
