| | |
| обмі́ритися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обмі́ритися, обмі́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмі́рмося, обмі́рмось |
| 2 особа | обмі́рся | обмі́ртеся, обмі́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмі́рюся, обмі́рюсь | обмі́римося, обмі́римось, обмі́римся |
| 2 особа | обмі́ришся | обмі́ритеся, обмі́ритесь |
| 3 особа | обмі́риться | обмі́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обмі́рився, обмі́ривсь | обмі́рилися, обмі́рились |
| жін.р. | обмі́рилася, обмі́рилась |
| сер.р. | обмі́рилося, обмі́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обмі́рившись |
