| | |
| обміркува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обміркува́тися, обміркува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмірку́ймося, обмірку́ймось |
| 2 особа | обмірку́йся, обмірку́йсь | обмірку́йтеся, обмірку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмірку́юся, обмірку́юсь | обмірку́ємося, обмірку́ємось, обмірку́ємся |
| 2 особа | обмірку́єшся | обмірку́єтеся, обмірку́єтесь |
| 3 особа | обмірку́ється | обмірку́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обміркува́вся, обміркува́всь | обміркува́лися, обміркува́лись |
| жін.р. | обміркува́лася, обміркува́лась |
| сер.р. | обміркува́лося, обміркува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обміркува́вшись |
