| | |
| обнаді́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обнаді́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обнаді́юймо |
| 2 особа | обнаді́юй | обнаді́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обнаді́юватиму | обнаді́юватимемо, обнаді́юватимем |
| 2 особа | обнаді́юватимеш | обнаді́юватимете |
| 3 особа | обнаді́юватиме | обнаді́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обнаді́юю | обнаді́юємо, обнаді́юєм |
| 2 особа | обнаді́юєш | обнаді́юєте |
| 3 особа | обнаді́ює | обнаді́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обнаді́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обнаді́ював | обнаді́ювали |
| жін. р. | обнаді́ювала |
| сер. р. | обнаді́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обнаді́юваний |
| Безособова форма |
| обнаді́ювано |
| Дієприслівник |
| обнаді́ювавши |
