| обнаді́єний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обнаді́єний | обнаді́єна | обнаді́єне | обнаді́єні |
| родовий | обнаді́єного | обнаді́єної | обнаді́єного | обнаді́єних |
| давальний | обнаді́єному | обнаді́єній | обнаді́єному | обнаді́єним |
| знахідний | обнаді́єний, обнаді́єного | обнаді́єну | обнаді́єне | обнаді́єні, обнаді́єних |
| орудний | обнаді́єним | обнаді́єною | обнаді́єним | обнаді́єними |
| місцевий | на/в обнаді́єному, обнаді́єнім | на/в обнаді́єній | на/в обнаді́єному, обнаді́єнім | на/в обнаді́єних |
| [розм.] | ||||