| | |
| обнату́жуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обнату́жуватися, обнату́жуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обнату́жуймося, обнату́жуймось |
| 2 особа | обнату́жуйся, обнату́жуйсь | обнату́жуйтеся, обнату́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обнату́жуватимуся, обнату́жуватимусь | обнату́жуватимемося, обнату́жуватимемось, обнату́жуватимемся |
| 2 особа | обнату́жуватимешся | обнату́жуватиметеся, обнату́жуватиметесь |
| 3 особа | обнату́жуватиметься | обнату́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обнату́жуюся, обнату́жуюсь | обнату́жуємося, обнату́жуємось, обнату́жуємся |
| 2 особа | обнату́жуєшся | обнату́жуєтеся, обнату́жуєтесь |
| 3 особа | обнату́жується | обнату́жуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обнату́жуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обнату́жувався, обнату́жувавсь | обнату́жувалися, обнату́жувались |
| жін. р. | обнату́жувалася, обнату́жувалась |
| сер. р. | обнату́жувалося, обнату́жувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обнату́жувавшись |
