| | |
| обни́кувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обни́кувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обни́куймо |
| 2 особа | обни́куй | обни́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обни́куватиму | обни́куватимемо, обни́куватимем |
| 2 особа | обни́куватимеш | обни́куватимете |
| 3 особа | обни́куватиме | обни́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обни́кую | обни́куємо, обни́куєм |
| 2 особа | обни́куєш | обни́куєте |
| 3 особа | обни́кує | обни́кують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обни́куючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обни́кував | обни́кували |
| жін. р. | обни́кувала |
| сер. р. | обни́кувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обни́кувавши |
