| | |
| обно́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обно́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обно́влюймо |
| 2 особа | обно́влюй | обно́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обно́влюватиму | обно́влюватимемо, обно́влюватимем |
| 2 особа | обно́влюватимеш | обно́влюватимете |
| 3 особа | обно́влюватиме | обно́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обно́влюю | обно́влюємо, обно́влюєм |
| 2 особа | обно́влюєш | обно́влюєте |
| 3 особа | обно́влює | обно́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обно́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обно́влював | обно́влювали |
| жін. р. | обно́влювала |
| сер. р. | обно́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обно́влюваний |
| Безособова форма |
| обно́влювано |
| Дієприслівник |
| обно́влювавши |