| | | | |
| обно́вницький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обно́вницький | обно́вницька | обно́вницьке | обно́вницькі |
| родовий | обно́вницького | обно́вницької | обно́вницького | обно́вницьких |
| давальний | обно́вницькому | обно́вницькій | обно́вницькому | обно́вницьким |
| знахідний | обно́вницький, обно́вницького | обно́вницьку | обно́вницьке | обно́вницькі, обно́вницьких |
| орудний | обно́вницьким | обно́вницькою | обно́вницьким | обно́вницькими |
| місцевий | на/в обно́вницькому, обно́вницькім | на/в обно́вницькій | на/в обно́вницькому, обно́вницькім | на/в обно́вницьких |
