| | |
| обноси́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обноси́тися, обноси́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обносі́мося, обносі́мось, обносі́мся |
| 2 особа | обноси́ся, обноси́сь | обносі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обношу́ся, обношу́сь | обно́симося, обно́симось, обно́симся |
| 2 особа | обно́сишся | обно́ситеся, обно́ситесь |
| 3 особа | обно́ситься | обно́сяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обноси́вся, обноси́всь | обноси́лися, обноси́лись |
| жін.р. | обноси́лася, обноси́лась |
| сер.р. | обноси́лося, обноси́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обноси́вшись |
