| | |
| обночува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обночува́тися, обночува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обночу́ймося, обночу́ймось |
| 2 особа | обночу́йся, обночу́йсь | обночу́йтеся, обночу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обночу́юся, обночу́юсь | обночу́ємося, обночу́ємось, обночу́ємся |
| 2 особа | обночу́єшся | обночу́єтеся, обночу́єтесь |
| 3 особа | обночу́ється | обночу́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обночува́вся, обночува́всь | обночува́лися, обночува́лись |
| жін.р. | обночува́лася, обночува́лась |
| сер.р. | обночува́лося, обночува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обночува́вшись |
