| обня́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обня́тий | обня́та | обня́те | обня́ті |
| родовий | обня́того | обня́тої | обня́того | обня́тих |
| давальний | обня́тому | обня́тій | обня́тому | обня́тим |
| знахідний | обня́тий, обня́того | обня́ту | обня́те | обня́ті, обня́тих |
| орудний | обня́тим | обня́тою | обня́тим | обня́тими |
| місцевий | на/в обня́тому, обня́тім | на/в обня́тій | на/в обня́тому, обня́тім | на/в обня́тих |