| | |
| обні́мчувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обні́мчувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обні́мчуймо |
| 2 особа | обні́мчуй | обні́мчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обні́мчуватиму | обні́мчуватимемо, обні́мчуватимем |
| 2 особа | обні́мчуватимеш | обні́мчуватимете |
| 3 особа | обні́мчуватиме | обні́мчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обні́мчую | обні́мчуємо, обні́мчуєм |
| 2 особа | обні́мчуєш | обні́мчуєте |
| 3 особа | обні́мчує | обні́мчують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обні́мчуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обні́мчував | обні́мчували |
| жін. р. | обні́мчувала |
| сер. р. | обні́мчувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обні́мчувавши |
