| обо́зник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | обо́зник | обо́зники |
| родовий | обо́зника | обо́зників |
| давальний | обо́зникові, обо́знику | обо́зникам |
| знахідний | обо́зника | обо́зників |
| орудний | обо́зником | обо́зниками |
| місцевий | на/в обо́зникові, обо́знику | на/в обо́зниках |
| кличний | обо́знику | обо́зники |