| оборони́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | оборони́тися, оборони́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обороні́мося, обороні́мось, обороні́мся | |
| 2 особа | оборони́ся, оборони́сь | обороні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обороню́ся, обороню́сь | оборонимо́ся, оборонимо́сь, оборони́мся |
| 2 особа | оборони́шся | обороните́ся, обороните́сь |
| 3 особа | оборони́ться | обороня́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оборони́вся, оборони́всь | оборони́лися, оборони́лись |
| жін.р. | оборони́лася, оборони́лась | |
| сер.р. | оборони́лося, оборони́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| оборони́вшись | ||