| | |
| обпога́нитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обпога́нитися, обпога́нитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обпога́ньмося, обпога́ньмось |
| 2 особа | обпога́нься | обпога́ньтеся, обпога́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпога́нюся, обпога́нюсь | обпога́нимося, обпога́нимось, обпога́нимся |
| 2 особа | обпога́нишся | обпога́нитеся, обпога́нитесь |
| 3 особа | обпога́ниться | обпога́няться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обпога́нився, обпога́нивсь | обпога́нилися, обпога́нились |
| жін.р. | обпога́нилася, обпога́нилась |
| сер.р. | обпога́нилося, обпога́нилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обпога́нившись |
