| | |
| обпо́ратися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обпо́ратися, обпо́ратись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обпо́раймося, обпо́раймось |
| 2 особа | обпо́райся, обпо́райсь | обпо́райтеся, обпо́райтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обпо́раюся, обпо́раюсь | обпо́раємося, обпо́раємось, обпо́раємся |
| 2 особа | обпо́раєшся | обпо́раєтеся, обпо́раєтесь |
| 3 особа | обпо́рається | обпо́раються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обпо́рався, обпо́равсь | обпо́ралися, обпо́рались |
| жін.р. | обпо́ралася, обпо́ралась |
| сер.р. | обпо́ралося, обпо́ралось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обпо́равшись |