| | |
| обра́жуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обра́жуватися, обра́жуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обра́жуймося, обра́жуймось |
| 2 особа | обра́жуйся, обра́жуйсь | обра́жуйтеся, обра́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обра́жуватимуся, обра́жуватимусь | обра́жуватимемося, обра́жуватимемось, обра́жуватимемся |
| 2 особа | обра́жуватимешся | обра́жуватиметеся, обра́жуватиметесь |
| 3 особа | обра́жуватиметься | обра́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обра́жуюся, обра́жуюсь | обра́жуємося, обра́жуємось, обра́жуємся |
| 2 особа | обра́жуєшся | обра́жуєтеся, обра́жуєтесь |
| 3 особа | обра́жується | обра́жуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обра́жуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обра́жувався, обра́жувавсь | обра́жувалися, обра́жувались |
| жін. р. | обра́жувалася, обра́жувалась |
| сер. р. | обра́жувалося, обра́жувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обра́жувавшись |
