| | |
| обрахо́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обрахо́вуватися, обрахо́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обрахо́вуймося, обрахо́вуймось |
| 2 особа | обрахо́вуйся, обрахо́вуйсь | обрахо́вуйтеся, обрахо́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обрахо́вуватимуся, обрахо́вуватимусь | обрахо́вуватимемося, обрахо́вуватимемось, обрахо́вуватимемся |
| 2 особа | обрахо́вуватимешся | обрахо́вуватиметеся, обрахо́вуватиметесь |
| 3 особа | обрахо́вуватиметься | обрахо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обрахо́вуюся, обрахо́вуюсь | обрахо́вуємося, обрахо́вуємось, обрахо́вуємся |
| 2 особа | обрахо́вуєшся | обрахо́вуєтеся, обрахо́вуєтесь |
| 3 особа | обрахо́вується | обрахо́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обрахо́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обрахо́вувався, обрахо́вувавсь | обрахо́вувалися, обрахо́вувались |
| жін. р. | обрахо́вувалася, обрахо́вувалась |
| сер. р. | обрахо́вувалося, обрахо́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обрахо́вувавшись |
