| | | | |
| обревізо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обревізо́ваний | обревізо́вана | обревізо́ване | обревізо́вані |
| родовий | обревізо́ваного | обревізо́ваної | обревізо́ваного | обревізо́ваних |
| давальний | обревізо́ваному | обревізо́ваній | обревізо́ваному | обревізо́ваним |
| знахідний | обревізо́ваний | обревізо́вану | обревізо́ване | обревізо́вані |
| орудний | обревізо́ваним | обревізо́ваною | обревізо́ваним | обревізо́ваними |
| місцевий | на/в обревізо́ваному, обревізо́ванім | на/в обревізо́ваній | на/в обревізо́ваному, обревізо́ванім | на/в обревізо́ваних |
