| | |
| обремі́зитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обремі́зитися, обремі́зитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обремі́зьмося, обремі́зьмось |
| 2 особа | обремі́зься | обремі́зьтеся, обремі́зьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обремі́жуся, обремі́жусь | обремі́зимося, обремі́зимось, обремі́зимся |
| 2 особа | обремі́зишся | обремі́зитеся, обремі́зитесь |
| 3 особа | обремі́зиться | обремі́зяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обремі́зився, обремі́зивсь | обремі́зилися, обремі́зились |
| жін.р. | обремі́зилася, обремі́зилась |
| сер.р. | обремі́зилося, обремі́зилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обремі́зившись |
