| | |
| обрива́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (зривати, виривати що-небудь з чогось) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обрива́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обрива́ймо |
| 2 особа | обрива́й | обрива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обрива́тиму | обрива́тимемо, обрива́тимем |
| 2 особа | обрива́тимеш | обрива́тимете |
| 3 особа | обрива́тиме | обрива́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обрива́ю | обрива́ємо, обрива́єм |
| 2 особа | обрива́єш | обрива́єте |
| 3 особа | обрива́є | обрива́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обрива́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обрива́в | обрива́ли |
| жін. р. | обрива́ла |
| сер. р. | обрива́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обри́ваний |
| Безособова форма |
| обри́вано |
| Дієприслівник |
| обрива́вши |
