| обри́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обри́дний | обри́дна | обри́дне | обри́дні |
| родовий | обри́дного | обри́дної | обри́дного | обри́дних |
| давальний | обри́дному | обри́дній | обри́дному | обри́дним |
| знахідний | обри́дний, обри́дного | обри́дну | обри́дне | обри́дні, обри́дних |
| орудний | обри́дним | обри́дною | обри́дним | обри́дними |
| місцевий | на/в обри́дному, обри́днім | на/в обри́дній | на/в обри́дному, обри́днім | на/в обри́дних |