| | |
| обруба́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (відокремлюватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обруба́тися, обруба́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обруба́тиметься | обруба́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | обруба́ється | обруба́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обруба́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обруба́вся, обруба́всь | обруба́лися, обруба́лись |
| жін. р. | обруба́лася, обруба́лась |
| сер. р. | обруба́лося, обруба́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обруба́вшись |
