| обру́бувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обру́бувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обру́буймо | |
| 2 особа | обру́буй | обру́буйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обру́буватиму | обру́буватимемо, обру́буватимем |
| 2 особа | обру́буватимеш | обру́буватимете |
| 3 особа | обру́буватиме | обру́буватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обру́бую | обру́буємо, обру́буєм |
| 2 особа | обру́буєш | обру́буєте |
| 3 особа | обру́бує | обру́бують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обру́буючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обру́бував | обру́бували |
| жін. р. | обру́бувала | |
| сер. р. | обру́бувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обру́буваний | ||
| Безособова форма | ||
| обру́бувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обру́бувавши | ||