| обру́буватися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (відокремлюватися) | ||
| Інфінітив | обру́буватися, обру́буватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | обру́буватиметься | обру́буватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | обру́бується | обру́буються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обру́буючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обру́бувався, обру́бувавсь | обру́бувалися, обру́бувались |
| жін. р. | обру́бувалася, обру́бувалась | |
| сер. р. | обру́бувалося, обру́бувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обру́бувавшись | ||