| | |
| обруча́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обруча́тися, обруча́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обруча́ймося, обруча́ймось |
| 2 особа | обруча́йся, обруча́йсь | обруча́йтеся, обруча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обруча́тимуся, обруча́тимусь | обруча́тимемося, обруча́тимемось, обруча́тимемся |
| 2 особа | обруча́тимешся | обруча́тиметеся, обруча́тиметесь |
| 3 особа | обруча́тиметься | обруча́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обруча́юся, обруча́юсь | обруча́ємося, обруча́ємось, обруча́ємся |
| 2 особа | обруча́єшся | обруча́єтеся, обруча́єтесь |
| 3 особа | обруча́ється | обруча́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обруча́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обруча́вся, обруча́всь | обруча́лися, обруча́лись |
| жін. р. | обруча́лася, обруча́лась |
| сер. р. | обруча́лося, обруча́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обруча́вшись |
