| обру́чик – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | обру́чик | обру́чики |
| родовий | обру́чика | обру́чиків |
| давальний | обру́чику, обру́чикові | обру́чикам |
| знахідний | обру́чик | обру́чики |
| орудний | обру́чиком | обру́чиками |
| місцевий | на/в обру́чику | на/в обру́чиках |
| кличний | обру́чику* | обру́чики* |