| | |
| обру́шуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обру́шуватися, обру́шуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обру́шуймося, обру́шуймось |
| 2 особа | обру́шуйся, обру́шуйсь | обру́шуйтеся, обру́шуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обру́шуватимуся, обру́шуватимусь | обру́шуватимемося, обру́шуватимемось, обру́шуватимемся |
| 2 особа | обру́шуватимешся | обру́шуватиметеся, обру́шуватиметесь |
| 3 особа | обру́шуватиметься | обру́шуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обру́шуюся, обру́шуюсь | обру́шуємося, обру́шуємось, обру́шуємся |
| 2 особа | обру́шуєшся | обру́шуєтеся, обру́шуєтесь |
| 3 особа | обру́шується | обру́шуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обру́шуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обру́шувався, обру́шувавсь | обру́шувалися, обру́шувались |
| жін. р. | обру́шувалася, обру́шувалась |
| сер. р. | обру́шувалося, обру́шувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обру́шувавшись |
