| обря́джений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обря́джений | обря́джена | обря́джене | обря́джені |
| родовий | обря́дженого | обря́дженої | обря́дженого | обря́джених |
| давальний | обря́дженому | обря́дженій | обря́дженому | обря́дженим |
| знахідний | обря́джений, обря́дженого | обря́джену | обря́джене | обря́джені, обря́джених |
| орудний | обря́дженим | обря́дженою | обря́дженим | обря́дженими |
| місцевий | на/в обря́дженому, обря́дженім | на/в обря́дженій | на/в обря́дженому, обря́дженім | на/в обря́джених |
| [розм.] | ||||