| | |
| обсми́катися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обсми́катися, обсми́катись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обсми́каймося, обсми́каймось |
| 2 особа | обсми́кайся, обсми́кайсь | обсми́кайтеся, обсми́кайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обсми́каюся, обсми́каюсь | обсми́каємося, обсми́каємось, обсми́каємся |
| 2 особа | обсми́каєшся | обсми́каєтеся, обсми́каєтесь |
| 3 особа | обсми́кається | обсми́каються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обсми́кався, обсми́кавсь | обсми́калися, обсми́кались |
| жін.р. | обсми́калася, обсми́калась |
| сер.р. | обсми́калося, обсми́калось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обсми́кавшись |
