| | |
| обсми́кати – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обсми́кати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обсми́каймо, обсми́чмо |
| 2 особа | обсми́кай, обсми́ч | обсми́кайте, обсми́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обсми́каю, обсми́чу | обсми́каємо, обсми́каєм, обсми́чемо, обсми́чем |
| 2 особа | обсми́каєш, обсми́чеш | обсми́каєте, обсми́чете |
| 3 особа | обсми́кає, обсми́че | обсми́кають, обсми́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обсми́кав | обсми́кали |
| жін.р. | обсми́кала |
| сер.р. | обсми́кало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обсми́каний |
| Безособова форма |
| обсми́кано |
| Дієприслівник |
| обсми́кавши |
