| | |
| обхо́дитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (зараджувати собі в чомусь без кого-, чого-небудь; відбуватися, проходити і т. ін. без кого-, чого-небудь, за відсутності когось, чогось; коштувати; поводитися; минати без неприємних наслідків) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обхо́дитися, обхо́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обхо́дімося, обхо́дімось, обхо́дімся |
| 2 особа | обхо́дися, обхо́дись | обхо́діться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обхо́дитимуся, обхо́дитимусь | обхо́дитимемося, обхо́дитимемось, обхо́дитимемся |
| 2 особа | обхо́дитимешся | обхо́дитиметеся, обхо́дитиметесь |
| 3 особа | обхо́дитиметься | обхо́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обхо́длюся, обхо́длюсь | обхо́димося, обхо́димось, обхо́димся |
| 2 особа | обхо́дишся | обхо́дитеся, обхо́дитесь |
| 3 особа | обхо́диться | обхо́дляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обхо́длячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обхо́дився, обхо́дивсь | обхо́дилися, обхо́дились |
| жін. р. | обхо́дилася, обхо́дилась |
| сер. р. | обхо́дилося, обхо́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обхо́дившись |
