| | |
| обцукрува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обцукрува́тися, обцукрува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обцукру́ймося, обцукру́ймось |
| 2 особа | обцукру́йся, обцукру́йсь | обцукру́йтеся, обцукру́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обцукрува́тимуся, обцукрува́тимусь | обцукрува́тимемося, обцукрува́тимемось, обцукрува́тимемся |
| 2 особа | обцукрува́тимешся | обцукрува́тиметеся, обцукрува́тиметесь |
| 3 особа | обцукрува́тиметься | обцукрува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обцукру́юся, обцукру́юсь | обцукру́ємося, обцукру́ємось, обцукру́ємся |
| 2 особа | обцукру́єшся | обцукру́єтеся, обцукру́єтесь |
| 3 особа | обцукру́ється | обцукру́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обцукру́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обцукрува́вся, обцукрува́всь | обцукрува́лися, обцукрува́лись |
| жін. р. | обцукрува́лася, обцукрува́лась |
| сер. р. | обцукрува́лося, обцукрува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обцукрува́вшись |
