| | |
| обчіпля́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (обвішуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обчіпля́тися, обчіпля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обчіпля́ймося, обчіпля́ймось |
| 2 особа | обчіпля́йся, обчіпля́йсь | обчіпля́йтеся, обчіпля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обчіпля́юся, обчіпля́юсь | обчіпля́ємося, обчіпля́ємось, обчіпля́ємся |
| 2 особа | обчіпля́єшся | обчіпля́єтеся, обчіпля́єтесь |
| 3 особа | обчіпля́ється | обчіпля́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обчіпля́вся, обчіпля́всь | обчіпля́лися, обчіпля́лись |
| жін.р. | обчіпля́лася, обчіпля́лась |
| сер.р. | обчіпля́лося, обчіпля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обчіпля́вшись |
