| обюрокра́чуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обюрокра́чуватися, обюрокра́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обюрокра́чуймося, обюрокра́чуймось | |
| 2 особа | обюрокра́чуйся, обюрокра́чуйсь | обюрокра́чуйтеся, обюрокра́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обюрокра́чуватимуся, обюрокра́чуватимусь | обюрокра́чуватимемося, обюрокра́чуватимемось, обюрокра́чуватимемся |
| 2 особа | обюрокра́чуватимешся | обюрокра́чуватиметеся, обюрокра́чуватиметесь |
| 3 особа | обюрокра́чуватиметься | обюрокра́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обюрокра́чуюся, обюрокра́чуюсь | обюрокра́чуємося, обюрокра́чуємось, обюрокра́чуємся |
| 2 особа | обюрокра́чуєшся | обюрокра́чуєтеся, обюрокра́чуєтесь |
| 3 особа | обюрокра́чується | обюрокра́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обюрокра́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обюрокра́чувався, обюрокра́чувавсь | обюрокра́чувалися, обюрокра́чувались |
| жін. р. | обюрокра́чувалася, обюрокра́чувалась | |
| сер. р. | обюрокра́чувалося, обюрокра́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обюрокра́чувавшись | ||