| | |
| об’ю́шувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | об’ю́шувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | об’ю́шуймо |
| 2 особа | об’ю́шуй | об’ю́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | об’ю́шуватиму | об’ю́шуватимемо, об’ю́шуватимем |
| 2 особа | об’ю́шуватимеш | об’ю́шуватимете |
| 3 особа | об’ю́шуватиме | об’ю́шуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | об’ю́шую | об’ю́шуємо, об’ю́шуєм |
| 2 особа | об’ю́шуєш | об’ю́шуєте |
| 3 особа | об’ю́шує | об’ю́шують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| об’ю́шуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | об’ю́шував | об’ю́шували |
| жін. р. | об’ю́шувала |
| сер. р. | об’ю́шувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| об’ю́шуваний |
| Безособова форма |
| об’ю́шувано |
| Дієприслівник |
| об’ю́шувавши |
