| об’єднува́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | об’єднува́льний | об’єднува́льна | об’єднува́льне | об’єднува́льні |
| родовий | об’єднува́льного | об’єднува́льної | об’єднува́льного | об’єднува́льних |
| давальний | об’єднува́льному | об’єднува́льній | об’єднува́льному | об’єднува́льним |
| знахідний | об’єднува́льний | об’єднува́льну | об’єднува́льне | об’єднува́льні |
| орудний | об’єднува́льним | об’єднува́льною | об’єднува́льним | об’єднува́льними |
| місцевий | на/в об’єднува́льному, об’єднува́льнім | на/в об’єднува́льній | на/в об’єднува́льному, об’єднува́льнім | на/в об’єднува́льних |