об’є́днуватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | об’є́днуватися, об’є́днуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | об’є́днуймося, об’є́днуймось | |
2 особа | об’є́днуйся, об’є́днуйсь | об’є́днуйтеся, об’є́днуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | об’є́днуватимуся, об’є́днуватимусь | об’є́днуватимемося, об’є́днуватимемось, об’є́днуватимемся |
2 особа | об’є́днуватимешся | об’є́днуватиметеся, об’є́днуватиметесь |
3 особа | об’є́днуватиметься | об’є́днуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | об’є́днуюся, об’є́днуюсь | об’є́днуємося, об’є́днуємось, об’є́днуємся |
2 особа | об’є́днуєшся | об’є́днуєтеся, об’є́днуєтесь |
3 особа | об’є́днується | об’є́днуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
об’є́днуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | об’є́днувався, об’є́днувавсь | об’є́днувалися, об’є́днувались |
жін. р. | об’є́днувалася, об’є́днувалась | |
сер. р. | об’є́днувалося, об’є́днувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
об’є́днувавшись |