| об’єкти́вно-розсу́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | об’єкти́вно-розсу́дний | об’єкти́вно-розсу́дна | об’єкти́вно-розсу́дне | об’єкти́вно-розсу́дні |
| родовий | об’єкти́вно-розсу́дного | об’єкти́вно-розсу́дної | об’єкти́вно-розсу́дного | об’єкти́вно-розсу́дних |
| давальний | об’єкти́вно-розсу́дному | об’єкти́вно-розсу́дній | об’єкти́вно-розсу́дному | об’єкти́вно-розсу́дним |
| знахідний | об’єкти́вно-розсу́дний | об’єкти́вно-розсу́дну | об’єкти́вно-розсу́дне | об’єкти́вно-розсу́дні |
| орудний | об’єкти́вно-розсу́дним | об’єкти́вно-розсу́дною | об’єкти́вно-розсу́дним | об’єкти́вно-розсу́дними |
| місцевий | на/в об’єкти́вно-розсу́дному, об’єкти́вно-розсу́днім | на/в об’єкти́вно-розсу́дній | на/в об’єкти́вно-розсу́дному, об’єкти́вно-розсу́днім | на/в об’єкти́вно-розсу́дних |