| об’єктиво́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | об’єктиво́ваний | об’єктиво́вана | об’єктиво́ване | об’єктиво́вані |
| родовий | об’єктиво́ваного | об’єктиво́ваної | об’єктиво́ваного | об’єктиво́ваних |
| давальний | об’єктиво́ваному | об’єктиво́ваній | об’єктиво́ваному | об’єктиво́ваним |
| знахідний | об’єктиво́ваний | об’єктиво́вану | об’єктиво́ване | об’єктиво́вані |
| орудний | об’єктиво́ваним | об’єктиво́ваною | об’єктиво́ваним | об’єктиво́ваними |
| місцевий | на/в об’єктиво́ваному, об’єктиво́ванім | на/в об’єктиво́ваній | на/в об’єктиво́ваному, об’єктиво́ванім | на/в об’єктиво́ваних |