| об’єктивува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | об’єктивува́тися, об’єктивува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | об’єктивува́тиметься | об’єктивува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | об’єктиву́ється | об’єктиву́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| об’єктиву́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | об’єктивува́вся, об’єктивува́всь | об’єктивува́лися, об’єктивува́лись |
| жін. р. | об’єктивува́лася, об’єктивува́лась | |
| сер. р. | об’єктивува́лося, об’єктивува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| об’єктивува́вшись | ||